Український письменник, художник і режисер, а найважливіше - наш захисник, який зараз на фронті боронить країну. Попри виснажливі воєнні будні, Валерій малює картини на кришках ящиків від боєкомплектів, пише і не забуває про головне — бути батьком. Так виникла книжка «З любов'ю — тато». Це розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч, у самому серці.
Раніше Валерій редставив своїм юним читачам пригодницький цикл «Делфі та чарівники», де пише альтернативну історію Одеси.
Автор: "Війна - це щось невідворотне, як-от напад драконів на Одесу, це щось, що руйнує звичний плин реальності головних героїв. Перші дві книги «Делфі» писалися до повномасштабного вторгнення, і вони більше про відчуття наближення війни, третя й четверта, власне, війна. Робота над продовженням триває досить повільно.
Головний меседж циклу базується на знанні історії Одеси, а саме – відході від імперського міфу, який присутній у місті. Цикл так і задумувався: ненав’язливо розповісти дітям про історію регіону, так, як це було насправді. Це щось на зразок відповіді на питання: хто ми і звідки?
«Мій тато – кіборг», повість, над якою Валерій працює, - про незламність. У ній хлопчик розповідає про свого батька, який повернувся з війни без ніг і став чемпіоном на паралімпійських іграх. Батько вдягає на ноги протези й іде з сином грати у футбол, а одного разу веде сина в похід, на Говерлу.
Автор: «Вершини долають сміливі!» – це головне, що хочеться сказати. Це спільне усіх книжок для дітей, над якими працюю як мінімум станом на зараз."
